Приватна аналітична та розвідувальна компанія DALLAS оприлюднила звіт, у якому досліджує зміну характеру відносин між Росією та Іраном на тлі війни Тегерана з Ізраїлем. Аналітика стане у пригоді журналістам, дослідникам і фахівцям із міжнародної політики, які вивчають зовнішню стратегію Кремля.
Хоча багато хто розцінив стриману позицію Москви як зраду союзника, автори звіту пропонують розглядати дії РФ крізь призму війни проти України. За оцінками аналітиків DALLAS, підтримка Ірану з боку Росії є умовною й базується насамперед на спільному авторитарному світогляді та антагонізмі до Заходу — цього вистачає для координації на міжнародній арені, але не для повноцінного партнерства.
Повний текст аналітичного огляду доступний за посиланням в кінці тексту.
Протягом війни в Україні Іран відігравав допоміжну, але важливу роль — зокрема, постачаючи Росії дрони та боєприпаси. Та коли спалахнув прямий конфлікт між Іраном і Ізраїлем, Москва обрала шлях дипломатичної вигоди замість воєнної підтримки союзника.
Аналітики переконані: Кремль спробував скористатися ситуацією, щоб постати перед США як прагматичний посередник, а не учасник бойових дій. Така стратегія мала одразу кілька цілей:
- відвернути увагу від війни в Україні;
- вплинути на розподіл американської військової допомоги;
- сприяти зростанню цін на нафту, щоб стабілізувати російську економіку.
Навіть після спаду активної фази близькосхідного конфлікту Росія, ймовірно, продовжує інформаційну кампанію, спрямовану на публічне дистанціювання від Ірану — водночас зберігаючи закулісні зв’язки. Експерти вважають, що це може бути частиною стратегічного обману: прагнення зберегти діалог із Заходом і паралельно отримувати вигоду від підтримки Ірану.
У підсумку звіт зазначає: попри зовнішню обережність, Росія не планує розривати відносини з Іраном. Модель гібридної війни, яку використовує Кремль, передбачає використання регіональних конфліктів для реалізації власних інтересів. Іран у цьому сценарії — ключовий проксі-гравець. Чи зміниться політична ситуація в Ірані або доля його ядерної програми — для Москви другорядне. Головне — утримувати Іран у стані контрольованої залежності, підкріплюючи це обмеженою, але стратегічною підтримкою.
Висновок для міжнародної спільноти полягає в тому, що врегулювання нестабільності на Близькому Сході вимагає уважнішого погляду на приховану участь Росії та її геополітичні амбіції в регіоні.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РОСІЙСЬКО-ІРАНСЬКИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ІРАНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ
Повний текст аналітичного огляду доступний тут:
DallasPARK_Iranian-Israeli_Conflict_2025-07.pdf
